Анатолій, пенсіонер: «Наше місто невелике, зупинок порівняно мало. Всі бачать, які побиті автобуси, під час дощу в салоні капає. Словом, умови не з найкращих. Не розумію, чому влада вирішила, що маємо платити більше. Ціни ростуть на все, окрім зарплат і пенсій. Так не повинно бути».
Оксана, держслужбовець: «З одного боку, підвищення вартості за проїзд є обумовленим, бо зросли ціни і на бензин. Але з іншого, я не можу байдуже до цього ставитись, адже заробітну плату не підвищують, а зміна тарифу на проїзд так чи інакше вплине на фінансове становище жителів нашого міста. Не уявляю, як при нинішніх пенсіях та мінімальному прожитковому мінімумі можна встановлювати подібні тарифи».
Сергій Федака, професор УжНУ, письменник: «Мене завжди дуже непокоїло, що маршрутні таксі у нашому місті дуже пізно починають їздити і рано завершують. І не завжди можна, скажімо, ввечері їх дочекатися, що спричиняє чималі труднощі. Проте, якщо вони працюватимуть справді з 7:00 до 23:00, то я готовий платити і 3 гривні. Але якщо якість обслуговування не зміниться, то брати за проїзд більше — нахабно з боку перевізників».
Наталія, школярка: «Я категорично проти підвищення, адже живу в передмісті й мені часто доводиться їздити на маршрутці, а це суттєво збільшить мої витрати на день. Якщо підрахувати вартість дороги туди й назад, то це вже 6 гривень, а якщо з пересадками, то й більше».
Христина, студентка: «Звичайно, для мене це створює незручності, бо б’є по моєму бюджету, але я сподіваюсь, що коли знизиться ціна на бензин і нафту, проїзд стане дешевшим».
Василь, водій маршрутного таксі: «На наш заробіток підвищення ціни ніяк не вплине. Шкода людей, які змушені платити більше ні за що. Схиляюся до того, що частина ужгородців взагалі відмовиться від послуг маршруток. Пішки ходитимуть, якщо не дуже далеко».
Валерія ЛАДАНІ,
Олеся МАТІЙ,
студентки відділення журналістики УжНУ.
